Природн зони На пвноч материка природн зони пдпорядкован закономрност широтно зональност. Бльшу частину Гренланд Канадського Арктичного архпелагу займа зона арктичних пустель. На сход зони велик простори зайнят льодовими, а на заход ЂЂЂ кам'янистими пустелями. На льодовиках арктичних пустель можуть жити тльки найпростш органзми. На прогртих длянках кам'янистих пустель ростуть мохи та лишайники. Життя бльшост тварин тут пов'язане з океаном. На суходол зустрчаються лемнги, якими харчуються песц та вовки. Зона тундри, що розмщена в субарктичному клматичному пояс, на сход материка просуваться далеко на пвдень, займаючи майже половину пвострова Лабрадор. При малй клькост тепла й опадв для не характерним надмрне зволоження, велика кльксть болт, озер, невеликих рчок. На тундро-болотяних Aрунтах ростуть кущ, трави (карликова береза, карликова вльха, Кассопея та нш), велик простори зайнят мохами лишайниками. Уздовж рчок, що течуть з пвдня несуть тепло, з'являться деревна рослиннсть. Типовими жителями американсько тундри пвнчний олень карибу, лемнг, песець, вовк, ввцебик. Зона лсотундри простягнулась вузькою смугою на пвдень вд тундри. У лсотундр з'являються хвойн дерева ЂЂЂ чорна бла ялина, бальзамчна туя, а на пвдн ЂЂЂ модрина. У помрному клматичному пояс, що займа майже 1/3 материка, розмщено деклька природних зон. На пвноч поясу в умовах прохолодного лта надмрного зволоження на мерзлотно-тайгових пдзолистих Aрунтах ростуть хвойн лси, тобто сформувалася зона тайги. Тут ростуть чорна бла ялина, бальзамчна туя, деклька видв сосни та модрини. Особливо багатий видовий склад тайги на узбережж Тихого океану. Для не характерн стхнська ялина, дуглася, хемлок та нш види великих дерев заввишки до 80ЂЂЂ100 м. У тайз живуть чорний ведмдь, срий ведмдь грзл, американський лось, лсовий бзон, канадська рись, нот, ондатра, червона лисиця та нш. На пвдень вд тайги на рвнинах Пвнчно Америки змна природних зон вдбуваться вд узбережжя Атлантичного океану вглиб материка. Зона мшаних лсв з переважанням бурих лсових дерново-пдзолистих грунтв займа область Великих озер. У межах поднуються масиви хвойних, дрбнолистяних (береза, тополя) широколистяних лсв. На узбережж розповсюджен хвойно-широколистян лси, де ростуть деклька видв клена (цукровий, червоний, срблястий), а також бук, липа, дуб, ясен, з хвойних ЂЂЂ туя. Зона широколистяних лсв (аппалачськ лси) лежить на пвдень пвденний схд вд мшаних лсв. @рунти тут бур лсов. Флористичний склад лсв багатий рзномантний: дуб (блий, чорний, пвнчний, червоний), липа, бук, платан, каштан, тюльпанне дерево, листопадна магноля. Мшан та широколистян лси збереглися дуже мало, тому тварин тут мало. У заповдниках водяться бзони. У межах помрного клматичного поясу в центр материка, пвденнше тайги захднше мшаних широколистяних лсв простягаються лсостепи, а також прер, де у минулому панували висо-котравн злаков рослинн угруповання. Сьогодн обидв пдзони майже повнстю розоран. На захд вд Великих рвнин лежать Кордильри. На плоскогр'ях, плато нагр'ях, що простягаються мж пасмами Кордильр, сформувалися ландшафти напвпустель пустель. У субтропчному клматичному пояс змна зон вдбуваться з сходу на захд. На сход ростуть субтропчн волог вчнозелен мшан лси на жовтоземах червоноземах. У лсах панують дуб, магноля, бук; там, де сухше, ростуть сосна, пальма сабаль, а на заболочених длянках ЂЂЂ болотний кипарис. Лсв на рвнинах материка збереглося мало. Углиб материка лси змнюються прерями, як в цьому пояс в продовженням прерй помрного поясу. Природна рослиннсть прерй майже не збереглася. змнили поля бавовнику, арахсу, тютюну. На захд прер переходять у зону субтропчних степв, де серед трав зустрчаються сух колюч кущ, а на самому пвдн навть дерева (дуб, акаця). Зона напвпустель пустель субтропчного поясу розмщена у внутршнх районах Кордильр (нагр'я Великий Басейн, плато Колорадо, пвнчна частина Мексиканського нагр'я). Основн рослини ЂЂЂ чорний полин, лобода. Для Мексиканського нагр'я характерн кактуси. Серед тварин багато плазунв, гризунв, зустрчаються броненосц. Висок хребти в цьому, пояс вкрит рдкими сосновими лсами. На заход поясу розмщена зона середземноморських твердолистяних лсв чагарникв. У лсах на захдних схилах гр ЂЂЂ вчнозелен дуби, сосни, секвой, як належать до релктових видв. У тропчному пояс на високих плато Центрально Америки панують савани, а на узбережж Мексикансько затоки на островах ЂЂЂ савани та волог тропчн лси на червоноземних червоно-бурих Aрунтах. У Кордильрах виражена висотна пояснсть, особливост яко визначаються висотою гр розмщенням х окремих частин у рзних клматичних поясах. У середнй частин, що складаться з чагарникв, вище ростуть лси з дуба, сосни, клена, а вище за 1000 м переважають хвойн породи (сосна, кедр, смерека ггантська секвойя заввишки до 150 м). Виде вд меж лсу поширен альпйськ луки, як переходять у грську тундру гол скел. ¶з тварин у горах водяться срий ведмдь грзл, рись, вовк, лисиця. Природа Пвнчно Америки змнена в результат господарсько дяльност, особливо на територ США. Населення полтична карта Населення Пвнчно Америки з островами склада близько 500 млн осб (на 2003 p.). Корнн жител материка ЂЂЂ нданц, ескмоси, алеути ЂЂЂ належать до монголодно раси. Основну частину населення складають вихдц з рзних кран ґвропи. Населення розмщуться нервномрно. Невелика кльксть населення живе на вузенькй прибережнй смуз @ренланд. Деяк острови Канадського Арктичного архпелагу взагал безлюдн. Рдко заселен також напвпустельн та пустельн райони заходу. Висока густота населення на островах Карибського моря материковй частин Центрально Америки ЂЂЂ понад 200 осб на 1 км2. Другий район з високою густотою ЂЂЂ схдна частина материка та територя навколо Великий озер, куди в основному переселялися англйц та французи. Висока густота населення в окремих районах Тихоокеанського узбережжя, особливо в США. На материку розмщена найбльш економчно розвинута крана ЂЂЂ США. На пвноч розташована нша економчно розвинута крана ЂЂЂ Канада. Решта кран континенту кранами, що розвиваються. Найрозвинутшою та найбльшою за площею та клькстю населення серед них Мексика. У Центральнй Америц та на островах Карибського моря розмщен понад 20 невеликих кран. Острв @ренландя належить Дан, але ма самоуправлння.
Природн зони, Населення полтична карта, Географя - Глецький Й. Р. Бблотека укранських пдручникв
Загрузка. Пожалуйста, подождите...
Природн зони, Населення полтична карта, Географя - Глецький Й. Р. Бблотека укранських пдручникв
Комментариев нет:
Отправить комментарий